Сьогодні немає необхідності слідкувати за котируванням акцій компанії на біржі. Воно не має жодного сенсу. Один проект більше вартує, аніж біржовий показник вартості всієї компанії. Серед українських багатіїв відкритість - явище рідкісне. Навіть декларуючи публічність бізнесу, його власники не часто відкрито спілкуються з пресою. Однак Лев Парцхаладзе, голова ради директорів компанії "XXI Століття" і голова ради директорів Української будівельної асоціації (УБА), просто змушений бути відкритим як для преси, так і для інвесторів та партнерів, адже над його компанією вже півроку тяжіє дуже негативна інформаційна аура. Девелоперська компанія "XXI Століття" одна з перших в Україні заявила про фінансову скруту, ставши своєрідним "Промінвестбанком" будівельної галузі. З тих пір всі звикли до думки, що у цієї компанії проблем більше за всіх. Вони ледь не першими в Україні почали створювати багаторівневі фінансові піраміди. Кредити бралися під порожні ділянки землі та ще не реалізовані проекти. Жоден з заставних активів не гарантував доходу, тому, коли "грянула" криза, вони були першими, хто став перед фактом неспроможності обслуговування кредитів. Офіс ХХІ століття - невеличкий, в чотири поверхи, малопомітний на дніпровському схилі, одразу за стадіоном "Динамо". Внутрішні стіни стилізовані гіпсом під фасади будинків. Сидячи в кріслі свого кабінету, Лев Парцхаладзе з трьох сторін оточений шафами з книжками в нарочитих шкіряних палітурках. Бізнесмен виглядає втомлено, але бадьоро. І в багатьох відповідях, як мантру, повторює: треба перечекати, переспати кризу, і за рік-два знову все запрацює.
|